Варіації на тему карбонари
Деякі кухарі сир в карбонаре не використовують, а тільки їм присипають зверху готову страву. У такому разі яйця необхідно використовувати, так як сир — один з тих двох інгредієнтів, які забезпечують густоту соусу. Якщо його прибрати, залишаться тільки яйця.
Іноді в карбонару додають біле вино. На вищевказану пропорцію достатньо 100 мл Його додають разом з вершками. У такому разі сковороду кришкою не накривають, щоб пари алкоголю зникли, і залишився тільки смак вина. Всупереч побоюванням деяких недосвідчених гурманів, такий соус з вином — не алкогольний. Його можна давати навіть дітям. Альтернатива провину — коньяк.
В базовий склад входять курячі яйця. Але соус карбонара готують і без них. Особливо актуально це для тих, хто страждає алергічної реакцие або просто їх не любить. Можна зустріти подачу, коли з пасти формують гніздо, зверху налийте соус, його посипають сиром, а завершує композицію розбите яйце (або в лунці, чи в половинці шкаралупи). У цьому випадку перед поїданням блюдо перемішують, щоб жовток порушив свою цілісність і розтікся по всій порції.
До речі, якщо яйця використовуються домашні, перевірені, то їх можна додавати в соус не разом з вершками, а в самому кінці: додати по одній, перемішати і відразу ж подавати. Але в цьому випадку термообробка мінімальна, тому у нас такий варіант приготування карбонари не користується великою популярністю.
Що стосується масла, воно не обов’язково має бути оливковою. Звичайно, якщо у нас є прошутто, справжні італійські пекоріно і пармезан, то і масло потрібно постаратися знайти правильне. Але якщо його немає, можна замінити соняшниковою або кукурудзяним — з яскраво вираженим смаком.
Якщо на ніжно-білому тлі чорні точки перцю здаються зайвими, не варто відмовлятися від цієї спеції взагалі — краще її замінити білим перцем. Або, як альтернативний варіант, додати перець під час приготування соусу, разом з сіллю — тоді подальше додавання вершків зможе частково зафарбувати яскравий чорний колір. Правда, правильною вважається подача саме свіжомеленого перцю — ароматного, пряного.
Рада! Не варто намагатися урізноманітнити соус карбонара зеленню, характерний для італійської кухні — орегано, базилік, чебрець. Це — апріорі вершковий соус. Оптимальний варіант — прикрасити його однією гілочкою зелені: вона не порушить загальний баланс смаку, при цьому і любителі трав зможуть задовольнити свої побажання переваги.
У цей соус можна додати гриби, а можна замінити бекон, наприклад, мідіями. Вийде, звичайно, уже не карбонара, але не менш смачний соус. Карбонара — це те, що можна приготувати практично за 15 хвилин. Смачний, ситний красивий вечеря — це, виявляється, зовсім не складно. І наш соус — чергове цьому підтвердження.
