Свіжі томати взимку не знайти. Зате можна осінь зробити заготовки — і тоді взимку будуть томатні соуси. Варіантів томатного соусу дуже багато — його смак залежить від того набору спецій, які входять в склад. Такий соус цілком може бути доповненням до головної страви, а також самостійною закускою.
З допомогу томатного соусу можна урізноманітнити безліч страв, де зазвичай використовується томатна паста: він додасть їм більш яскраву смакову насиченістю. Домашній томатний соус завжди смачніше і, безсумнівно, корисніше магазинного. Його заготовляють у багатьох країнах світу, і у нас теж. У досвідчених господинь є десятки рецептів, які допомагають їм урізноманітнити свої зимові запаси.
Помідори — універсальний продукт. Вони поєднуються практично з усім. Тому томатний соус на зиму — це дійсно корисна заготовка.
Гостра Аджика
Одна з варіацій томатного соусу — аджика. Це східне блюдо міцно увійшло в наш повсякденний раціон, а за цим рецептом вона завжди виходить ароматна і пікантна. Тут дуже важливий набір спецій — саме вони роблять цей неповторний смак.
Спочатку варто приготувати невелику, тестову порцію. Довівши її до смаку, можна братися за великі масштаби. Скільки такий аджики не приготуй — вона завжди розходиться в числі перших. Особливо за смаком аджика чоловікам.
Отже, знадобляться:
- помідори — 4,5 кг;
- цибуля — 250 г;
- часник — 3-4 зубчики;
- цукор — 300 г;
- сіль — 75 г;
- перець запашний — 45 горошин;
- перець чорний — 30 горошин;
- гвоздика — 33 суцвіття;
- гірчиця — на кінчику ножа;
- кориця — на кінчику ножа;
- оцет 6% — 4 ст. л.
Щоб приготувати такий томатний соус на зиму, краще брати великі помідори. Їх очистити від шкірки, подрібнити у блендері. Доводити до кашоподібного стану не варто — краще, якщо будуть попадатися шматочки. Цибулю і часник почистити, теж подрібнити в блендері або вручну — гострим ножем нарізавши на дрібні шматочки.
Рада! Помідори легше очистити від шкірки, якщо попередньо зробити у підстави хрестоподібний надріз і обдати їх окропом: надрізані краю шкірки загорнутися вгору, і зняти їх буде просто.
Потім суміш томатів і цибулі тушкують на помірному вогні, поки вона не зменшитися в об’ємі втричі — це випаровується зайва рідина, завдяки чому потрібно менше банок, щоб розлити в них соус. Коли потрібний обсяг досягнутий, додають спеції, тушкують ще 10 хвилин, після цього додають оцет, вимикають вогонь, гарячий червоний соус розливають по стерилізованим банкам, закривають кришки і ставлять в тепло, перевернувши вниз шийкою. Повернути банки в звичне положення можна тільки на наступний день — коли вони повністю охолонуть.
Аджика прекрасно підійде до каш, макаронних виробів, картоплі. Її можна додавати в перші страви і до жаркого, а також подавати в окремому посуді до м’яса і риби.
Кетчуп
Сьогодні цей соус, напевно, не менш популярний, ніж томатна паста. Дійсно, колись оригінальний рецепт використання помідорів швидко завоював популярність, і сьогодні кетчуп подати до абсолютно будь-яких страв.
Приготувати його зовсім не складно. Правда, потрібно час, містка посуд і багато томатів. Витрата томатів в цьому рецепті великий, і, можливо, домашній кетчуп нітрохи не дешевше фабричного. Зате складу — виключно натуральний. Його можна зберігати в банках в прохолодному приміщенні дуже довго — і вдома завжди буде корисний і смачний соус.
Щоб приготувати кетчуп, потрібні:
- помідори — 3 кг;
- мелена паприка — 1 ст. л.;
- запашний мелений перець — щіпка;
- гвоздика мелена — 1 / 3 ч. л.;
- кориця — 1/2 ч. л.;
- крохмаль — 6 ст. л.;
- цукор — 180 г;
- сіль — 2 ст. л.;
- Оцет — 125 мл
Помідори очистити і пропустити через м’ясорубку або ж, навіть не очищаючи, подрібнити у блендері. Гострі ножі подрібнять шкірку, і вона не буде заважати насолоджуватися однорідною текстурою соусу.
У каструлю з важким дном (це важливо — щоб вміст не пригорає) вилити томатну масу, додати спеції і ретельно розмішати. Варити на невеликому вогні. Деякі рецепти пропонують варити до тієї міри, поки рідина не випарується майже вся. Але в цьому випадку обсяг готового соусу чи буде досягати 1/6 від первинного об’єму інгредієнтів.
Є інший, більш практичний варіант: дати томатній масі зі спеціями покипіти протягом півгодини, а потім, рівномірно її помішуючи, додати крохмаль. Сипати його потрібно тонкою цівкою і ближче до краю каструлі — якщо сипати в середину, де суміш малорухлива, утворюється згусток, який тут зовсім не потрібен.
Картопляний крохмаль відіграє роль згущувача — дати томатного соусу з крохмалем покипіти ще кілька хвилин, і можна сміливо вимикати. В самому кінці В соус додається оцет, і він розливається по банкам. Можна просто накрити кришкою і зберігати такий кетчуп в холодильнику, а можна закатати банку герметично і зберігати в коморі.
Рада! Смак кетчупу можна міняти: якщо прибрати паприку, вийде класичний соус до шашлику; якщо додати часник, він буде пікантним; якщо дрібно порубати гострий перець, кетчуп чилі.
Соус «Вогник»
Не менш гідна альтернатива кетчупу. Готується надзвичайно просто, втім, і з’їдається так само швидко.
Для соусу «Вогник» потрібно:
- помідори — 5 кг;
- часник — 0,5 кг;
- корінь хрону — 0,5 кг.
Ні солі, ні інших спецій не потрібно — незважаючи на досить скромний набір інгредієнтів, їх цілком достатньо, щоб приготувати справді смачний соус. Помідори подрібнити в м’ясорубці або блендері.
Хрін і часник також або пропустити через дрібну м’ясорубку або натерти на крупній тертці. Потім томатну масу варити на великому вогні 20 хвилин, додати хрін і ще через 5 хвилин — часник. Все тушкувати протягом ще 10 хвилин, потім розлити по стерильним банкам і закрити герметично.
Томатний соус пряної
Соус з томатів з ароматними травами — це приємне нагадування про літо.
Для його приготування потрібні:
- помідори — 3 кг;
- гірчиця — 1 ст. л.;
- сіль — 3 ст. л.;
- мускатний горіх — 1 ч. л.;
- червоний перець — 1 ч. л.;
- хмелі-сунелі — 1 ст. л.;
- гвоздика, кориця — по 1 ч. л.;
- оцет — 75 мл
Помідори подрібнити в блендері (відмінно підходить і м’ясорубка), нагрівати на великому вогні до закипання, після чого потім тушкувати 20 хвилин на невеликому полум’ї. Додати всі спеції, варити ще півгодини, іноді помішуючи і не накриваючи кришкою. Коли маса стане трохи густіше рідкої сметани, вимкнути, додати оцет, інтенсивно перемішати, розлити в простерилізовані банки, не доходячи 1 см до горлечка, і щільно закрутити кришки.
Такий соус зберігається в холодильнику, так і на антресолях або в коморах.
Рада! Такий соус найкраще підійде до м’яса, притому — до будь-якого: до фаршу і кусковому, до смаженому, вареному і запечене, до дієтичного і зовсім протилежного страви.
Кожен з наведених вище рецептів унікальний по-своєму. Не варто намагатися зупинитися лише на одному варіанті: спробуйте все! Можливо, кожен з них припаде до смаку — і тоді асортимент томатних соусів на зиму буде досить різноманітний, щоб спокійно дочекатися нового сезону помідорів.
