Технологія виробництва морозива
Вперше технологію виробництва морозива запропонували американці. У звичайних міських кафе стали випускати морозиво, зроблене за допомогою спеціального обладнання. У 30-х роках інтерес до цього продукту зріс і в СРСР. Нарком продовольства СРСР Анастас Мікоян побував з делегацією в Америці і домовився про запуск нової лінії спільного виробництва морозива. Через деякий час на одному з московських заводів встановили американське обладнання і випустили у виробництво першу партію морозива.Такі заводи почали виникати в Полтаві, Ленінграді, Одесі, Києві, Ялті. Технологія виробництва морозива удосконалилася з кожним роком.
Процес починався на верхньому поверсі виробничого корпусу, де перебували ванни-пастеризатори. Вони були зроблені з нержавіючої сталі. У них за спеціальною рецептурою закладалися продукти, з яких робилося морозиво, молоко, вершки, цукор, вершкове масло, ванілін, желатин, горіхи, цукати. Цю суміш розмішували змійовики, в трубах яких перебувала гаряча вода. Вона нагрівала суміш до 60 градусів, і при цьому знищувалися непотрібні бактерії. Знешкоджувана суміш проходила фільтри і потрапляла в вискализатор, завдяки якому розбивалися жирові кульки і білкові речовини. Потім готова емульсія по спеціальних трубах витікала в ємності. З них механічним шляхом заповнювалися вафельні або паперові стаканчики. Почалася ера радянського виробництва морозива. Воно було настільки смачним, що іноземні туристи приїжджали в СРСР, щоб спробувати це ласощі.
