Торт «Наполеон» – одне з культових страв радянської кухні поряд з салатом олів’є або
оселедцем під шубою. Без нього не обходилося жодне свято. І якщо медовик
пекли просто до чаю, «Наполеон» готували виключно в урочистих випадках,
оскільки його приготування займає мінімум 4 години, плюс ніч для просочення.
Історія виникнення торта достовірно не відома. Рецепт існував давно,згадка схожих десертів зустрічаються в кулінарних книгах датованих раніше, ніж французький полководець з’явився на
світло. Тим більше, не витримує критики історія про те, що придумали наполеон
російські кондитери в 1912 році на честь 100-річчя перемоги над французами.
Швидше за все, в Росії торт потрапив під назвою «Napolitano» або «Неапольска». Саме в Неаполі готували десерт з листкового тіста, прослоенного заварним кремом. Для російського вуха дві назви звучать схоже, тому з часом «Наполітано» перетворився в «Наполеон» та з
цією назвою живе досі.
До речі, «Наполеоном» торт іменують тільки в Росії і США. В Європі десерт називають «Millefeuille», що перекладається як «Тысячеслойный».
